Перекладач української мови в Грузії найчастіше потрібен для роботи з документами про цивільний стан, освіту та імміграцію. Українська мова використовує кирилицю, але її абетка не тотожна російській - і саме ця відмінність спричиняє найпоширенішу помилку на практиці.
Нижче описано конкретні питання, які справді виникають під час перекладу українського документа: відмінності між абетками, офіційне написання імені латиницею та форма географічних назв.
Українська абетка та її відмінність від російської
В українській абетці є чотири літери, яких немає в російській: і, ї, є та ґ. Водночас українська не використовує російських ы, ъ та ё, а літера и позначає інший звук, ніж у російській.
Це практична, а не теоретична відмінність: літера і схожа на російську и, але це інша літера. На неякісному скані чи під час передруку їх плутають, і ім’я отримує інше написання.
Окремо варто згадати літеру ґ: у радянський період її офіційно вилучили, і повернули лише 1990 року. Тому в старих документах те саме слово чи прізвище може бути написане через г, а в нових - через ґ.
В українській мові вживається також апостроф - роздільний знак, обов’язкова частина написання. Якщо його пропустити, слово спотворюється.
Офіційне написання імені латиницею
В Україні затверджено правила транслітерації, за якими ім’я та прізвище в паспорті записують латиницею. Саме це написання має бути орієнтиром у перекладі.
Практична складність у тому, що в багатьох людей в інших документах є й старе латинське написання - з радянського періоду або перенесене з російської. Тому те саме прізвище у двох паперах виглядає по-різному.
У перекладі ми не створюємо новий латинський варіант, передаючи звучання. Якщо є паспорт, ім’я має з ним збігатися; якщо між документами є розбіжність, про це треба повідомити заздалегідь.
По батькові та три складники імені
В українських особистих документах ім’я традиційно складається з трьох складників: прізвища, імені та по батькові.
По батькові - окремий складник, а не друге ім’я (middle name). У європейських формах, де є лише поля для імені та прізвища, його часто вписують як друге ім’я або як частину імені, і це потім створює розбіжність між документами.
У сучасному українському закордонному паспорті по батькові зазвичай не зазначають, а у внутрішніх документах - зазначають. У перекладі обидва варіанти передаються саме так, як вони наведені у відповідному папері.
Географічні назви та назви установ
Латинське написання українських міст і областей за останні десятиліття змінилося: їх передають з української форми, а не з російської.
Через це те саме місто в старому й новому документі може бути написане по-різному. У перекладі зберігається форма оригіналу.
Крім того, останніми роками багато населених пунктів офіційно перейменовано. Тож місце, зазначене в старому свідоцтві про народження, сьогодні може мати іншу назву. Цей факт у перекладі не виправляють - документ відображає те, що в ньому написано.
Документи радянського періоду
Старі папери, подані з України, - свідоцтво про народження, шкільний атестат, диплом - часто складені російською або двома мовами.
На практиці це означає, що документ, який називають українським, насправді може бути складений російською. Щоб оцінити вартість і строк перекладу, нам треба побачити папір.
У двомовних паперах написання імені в двох мовних частинах може відрізнятися. У такому разі ми заздалегідь погоджуємо, яка форма буде орієнтиром.
Часті запитання
Моє прізвище латиницею в українському документі та в старому документі написане по-різному - яке з них правильне?
В Україні затверджено правила транслітерації, за якими ім’я записують у паспорті. Старе написання - з радянського періоду або перенесене з російської - може відрізнятися. У перекладі орієнтиром зазвичай є форма з паспорта, а розбіжність зазначається.
Чим українська абетка відрізняється від російської?
В українській є літери і, ї, є та ґ, яких немає в російській, і не використовуються ы, ъ та ё. Літера и позначає інший звук. Ці відмінності безпосередньо відображаються в написанні імен.
Моє свідоцтво про народження складене російською, хоч видане в Україні, - це проблема?
Ні. Значна частина документів, виданих в Україні в радянський період, складена російською або двома мовами. Переклад виконується з фактичної мови документа, яку ми встановлюємо, побачивши фото.
Моє місце народження сьогодні має іншу назву - як це відображається в перекладі?
Переклад передає документ таким, яким його складено, тож назва зберігається так, як написано. За потреби цю обставину можна зазначити окремо, але текст оригіналу не змінюється.