Чим звичайний переклад диплома відрізняється від нотаріального?

Коли замовляють переклад диплома, перше запитання, яке ми ставимо: куди ви подаватимете документ? Саме відповідь на це запитання визначає, чи достатньо звичайного перекладу, чи потрібен нотаріально засвідчений. Сам переклад в обох випадках готують з однаковою точністю - відрізняється лише те, хто і як його засвідчує.

У цій статті розглянемо, що означає кожна форма, що потрібно нотаріусові, як читати вимогу адресата, чому апостиль ставлять на оригінал, а не на переклад, і де найчастіше помиляються. Загальне правило одне: останнє слово за адресатом, тож завжди перевіряйте його інструкції.

Звичайний переклад

Звичайний переклад готує перекладач або бюро без участі нотаріуса. Він підходить там, де адресатові потрібно лише зрозуміти зміст:

• попереднє оцінювання в університеті, коли портал не вимагає засвідчення;
• резюме, мотиваційний лист, портфоліо;
• ознайомлювальна копія для роботодавця;
• для власного архіву.

Звичайний переклад не означає «менш точний». Ім’я, прізвище, дати, назву спеціальності та присвоєну кваліфікацію перекладач передає так само ретельно, бо той самий текст часто згодом іде й на нотаріальне засвідчення. Різниця лише в тому, що до перекладу не додається нотаріальний акт, і його сила залежить від довіри адресата.

Нотаріальний переклад

На нотаріальному перекладі перекладач підписується в присутності нотаріуса, а нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача. Важлива деталь: нотаріус не перевіряє зміст перекладу. За точність відповідає перекладач, а нотаріус - за те, що підписав саме цей перекладач.

Нотаріальний переклад потрібен, коли диплом використовують в адміністративній чи юридичній процедурі:

• вступ до іноземного університету, коли засвідчення прямо вимагають;
• робоча віза та визнання кваліфікації;
• подання до посольства;
• визнання іноземної освіти в Грузії - Національний центр розвитку якості освіти (NCEQE) приймає документ іноземною мовою лише з нотаріально засвідченим перекладом грузинською.

Що потрібно нотаріусові

Для нотаріального засвідчення потрібні кілька умов. Якщо знати їх заздалегідь, процес пройде без затримок:

• Оригінал або його копія. Переклад прив’язаний до конкретного документа, тож має бути видно, що саме перекладено. Яка форма підходить у вашому випадку, ми уточнюємо під час замовлення;
• Присутність перекладача. Перекладач підписує переклад у присутності нотаріуса, тож нотаріальний переклад завжди вимагає особистої участі перекладача;
• Переклад разом із документом. Як правило, переклад зшивають із документом в один цілісний документ із засвідчувальним написом нотаріуса. Так адресат бачить, що переклад належить саме цьому документу;
• Повний текст. Перекладають усе, що є на документі: штампи, підписи, печатки і, якщо вже проставлений, апостиль теж.

На цьому етапі нотаріус перевіряє особу та підпис перекладача, а не мовну точність перекладу. Тому перевірку тексту треба завершити до засвідчення - після нього зміна тексту вже означає нове засвідчення.

Порівняння

• Хто засвідчує: звичайний - перекладач або бюро; нотаріальний - нотаріус, підпис перекладача;
• Відповідальність за точність: в обох випадках - перекладач;
• Державні установи: звичайний приймають рідко, нотаріальний приймають;
• Апостиль на переклад: у Грузії його не ставлять на жоден - апостиль ставлять на оригінал диплома;
• Строк у TARGMANEBI: обидва - того ж або наступного дня.

Чому нотаріальний переклад вимогливіший

Виправити помилку в нотаріальному перекладі складніше. У звичайному перекладі перекладач виправляє неправильне слово і знову надсилає вам файл. У нотаріальному переклад прикріплений до нотаріального акта, тож виправлення часто вимагає нового засвідчення - тобто нового візиту до нотаріуса. Саме тому в перекладі диплома ми ще до засвідчення окремо перевіряємо ім’я, прізвище, дату народження та номер диплома, а якщо нашу помилку підтверджено, виправляємо її того ж або наступного робочого дня.

Ще один принцип, що діє для обох форм: ми не використовуємо штучний інтелект для змісту документа клієнта, а перекладач отримує лише ту частину, яку йому треба перекласти. Диплом містить персональні дані, і його текст потрапляє лише до того, хто над ним працює.

Третій варіант: сертифікований переклад

Велика Британія, США та деякі інші країни часто не вимагають нотаріуса - достатньо письмового підтвердження перекладача або бюро, що переклад повний і точний. Докладніше: сертифікований переклад.

Форму визначає адресат, а не ви і не бюро. Перед замовленням пошукайте у вимогах порталу чи посольства слова «notarized», «certified» або «sworn».

Як читати вимогу адресата

Університети, посольства й роботодавці вживають різні терміни, і те саме слово в різних країнах може означати різне. Загальний орієнтир такий:

• «notarized translation» - зазвичай означає переклад, на якому нотаріус засвідчує підпис перекладача. У Грузії це саме нотаріальний переклад;
• «certified translation» - часто достатньо письмового підтвердження перекладача або бюро, що переклад повний і точний. Проте деякі адресати й під цим словом мають на увазі нотаріальне засвідчення;
• «sworn translation» - у країнах, де існує інститут присяжного перекладача, це переклад перекладача, уповноваженого цією країною. Якщо це слово є у вимозі, уточніть, чи приймуть переклад, нотаріально засвідчений у Грузії;
• «official translation» - найрозмитіше формулювання, яке може означати і нотаріальний, і сертифікований переклад. У такому разі найкраще запитати адресата напряму.

Якщо у вимозі сказано лише «translation», без додаткового слова, часто достатньо звичайного перекладу. Але якщо сумніваєтеся, краще заздалегідь запитати адресата, ніж отримати документ назад і пропустити строк.

Апостиль на диплом, а не на переклад

У Грузії на нотаріальний переклад апостиль не ставлять: нотаріус лише засвідчує підпис перекладача, а апостиль ставлять на оригінал документа (або його нотаріально засвідчену копію).

Апостиль на диплом - інша процедура: рішення щодо нього ухвалює Національний центр розвитку якості освіти, а заяву подають через Будинок юстиції (Public Service Hall). Цей апостиль проставляють на оригінал, і зробити це треба до перекладу, щоб він відобразився в перекладі. Докладніше: апостиль на диплом і апостиль і легалізація.

Деякі адресати хочуть, щоб був підтверджений і сам переклад. У такому разі Агентство розвитку державних послуг (Public Service Development Agency) може перекласти диплом однією з восьми мов і проставити апостиль на власний переклад; інакше запитайте адресата, чи достатньо нашого нотаріального перекладу разом з апостильованим дипломом. Різницю між цими двома кроками окремо пояснено на сторінці нотаріальне засвідчення чи апостиль.

Поширені помилки

• Зайве засвідчення. Резюме, мотиваційний лист і портфоліо - не офіційні документи і, як правило, нотаріуса не потребують. Засвідчення не надає такому тексту більшої сили;
• Переклад до апостиля. Якщо диплом спочатку переклали, а апостиль проставили потім, апостиля в перекладі немає. Адресат може визнати такий пакет неповним, і переклад вам може знадобитися знову;
• Ім’я, що відрізняється від паспорта. Грузинське ім’я можна транслітерувати латиницею кількома способами. У перекладі ім’я та прізвище мають збігатися з паспортом до літери, інакше адресат може засумніватися, чи це та сама людина. Тому, замовляючи переклад, надішліть нам і копію паспорта;
• Вибір форми навмання. Одні замовляють нотаріальний «про всяк випадок», інші навпаки - звичайний, сподіваючись, що його приймуть. В обох випадках краще спочатку прочитати вимогу адресата;
• Диплом без додатка. Виписку з оцінками або додаток часто вимагають разом із дипломом. Якщо обидва документи перекладає один перекладач, термінологія і написання імені будуть однакові.

Як готують нотаріальний переклад

Часті запитання

Пов’язані сторінки